Самі по собі відхилення осанки в дитини ще не є хворобою, але створюють передумови для захворювань опорно-рухового апарату та внутрішніх органів. Головною ознакою порушення постави є зовнішній вигляд стоячої дитини. При сутулуватості голова нахилена вперед, плечі також подаються вперед, лопатки виступають, сідниці сплощені. У дітей з кіфотичною поставою (круглою спиною) відзначається нахил голови вперед, опущення плечей, западання грудної клітки, «крилоподібні» лопатки, напівзігнуті в колінах ноги, сплощення сідниць, слабкий тонус м'язів всього тулуба. Кіфолордотичне порушення (кругло-увігнута спина) характеризується нахилом голови і верхнього плечового пояса вперед, випинанням та звисанням живота (нерідко вісцероптоз внаслідок слабкості м'язів черевного пресу), великим кутом нахилу таза, максимальним розгинанням або надмірним перегином ніг в колінах.

Порушення постави в значній степені сприяють зміні функціонування легенів, серця, органів травлення. Так, запала пласкі груди і сутула спина обмежують повну екскурсію грудної клітки, роблять подих поверхневим, що обумовлює кисневу недостатність та зниження рівня обміну речовин. Діти з такими відхиленнями мляві, апатичні, страждають поганою пам'яттю, анемією, схильні до ГРЗ, бронхіту, пневмонії та туберкульозу. 

Внаслідок надмірного прогину в поперековому відділі хребта розвивається слабкість м'язів черевного пресу та, як наслідок, опущення шлунка і кишечника. Діти з порушеннями постави різного типу можуть скаржитись на болі в спині, швидке стомлення, головну біль, погіршення зору. З часом такі відхилення в дітей можуть призводити до розвитку дегенеративних змін хребта (остеохондрозу), деформації грудної клітки, міжхребцевих гриж, сколіозу, деформуючого остеоартрозу.